Система податків для іноземців – Україна

Податкове законодавство України створено на принципі недискримінації та рівних умов податків для будь-якого суб’єкта господарювання в Україні. Огляд системи оподаткування іноземних інвесторів та фізичних осіб.

1. Огляд податкової системи

Податкове законодавство України побудоване на принципі недискримінації та рівних умов оподаткування для будь-якого суб’єкта господарювання в Україні. Що стосується іноземних інвесторів, то в сфері оподаткування вони підпадають під національний режим. Основним податковим законом є Податковий кодекс України. Сплачуються лише податки та збори, передбачені ним. Зміни до Податкового кодексу щодо ставок та механізму обчислення податків вносяться не пізніше ніж за шість місяців до нового бюджетного року та набирають чинності з початку нового бюджетного року. Податковий кодекс фіксує ставки податку на прибуток підприємств залежно від виду діяльності. Загальна ставка податку на додану вартість становить 20 відсотків, хоча деякі операції звільняються від цього податку.

2. Корпоративні податки

Податковим кодексом встановлено такі ставки оподаткування прибутку суб’єктів господарювання – резидентів:

• 20% як базова ставка;

• 3% від валового прибутку від страхової діяльності (крім страхування життя) страхових компаній-резидентів;

• 0% від валового прибутку від довгострокового страхування життя та пенсії;

• 18% на дивіденди, які сплачуються, коли дивіденди виплачуються акціонерам, з тією ж ставкою та механізмом сплати податків, які застосовуються, коли чистий прибуток від спільної інвестиційної діяльності (наприклад, виробничої діяльності, де не створено юридичної особи) виплачується партії;

• 0% на валовий прибуток неприбуткових організацій, отриманий безоплатно у вигляді грошей або майна як фінансову допомогу чи благодійні пожертвування;

• 6% від валового прибутку нерезидентів, отриманого як оплата резидентів за фрахт транспортних засобів;

• 20% від будь-якої оплати на користь нерезидента за надані рекламні послуги.

Відповідно до статті 141.4.1 Податкового кодексу з метою оподаткування доходом, отриманим іноземною компанією, є:

• сплачені відсотки (включаючи відсотки, сплачені за векселями);

• Дивіденди;

• Роялті, інжинірингові послуги та дохід від фрахту;

• лізингова плата;

• Прибуток від продажу нерухомості;

• Прибуток від операцій з цінними паперами;

• Прибуток від інвестиційних контрактів;

• Плата за культурно-освітню, релігійну, спортивну та розважальну діяльність в Україні;

• Брокерські, комісійні або агентські винагороди, отримані за послуги, надані в Україні;

• Внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування компаній-резидентів від ризиків за межами України; і

• інші прибутки від підприємницької діяльності в Україні, за винятком компенсації за товари, роботи чи послуги, надані компаніям-резидентам, включаючи послуги міжнародного зв’язку чи міжнародної інформації.

3. Угоди про уникнення подвійного оподаткування та податкові угоди

Згідно зі статтею 20 Закону про режим іноземного інвестування до іноземного інвестора або його спільного підприємства в частині оподаткування застосовується національний режим, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Аналогічна норма є в Податковому кодексі. Україна уклала двосторонні договори про уникнення подвійного оподаткування з понад 50 країнами світу, зокрема з Австрією, Бельгією, Болгарією, Великою Британією, Фінляндією, Францією, Німеччиною, Нідерландами, Норвегією, Польщею, США тощо.

В Україні встановлюється податок на доходи відповідно до розділу 141.4.1 Податкового кодексу, який визначає механізм його збору та ставки, за якими він підлягає сплаті. Податок у джерела справляється за ставкою 15%. Ця ставка може змінюватися залежно від дії відповідних угод про уникнення подвійного оподаткування, укладених Україною. Ставка податку на джерело в угоді про уникнення подвійного оподаткування матиме перевагу над встановленою законом ставкою.

3.1. Дохід від нерухомого

Усі угоди про уникнення подвійного оподаткування визначають, що тут оподатковуються доходи від нерухомого майна, в тому числі від сільського або лісового господарства, розташованого в Україні. Термін «нерухоме майно» включає майно, додаткове до нерухомого майна, худобу та обладнання, що використовується в сільському та лісовому господарстві, права, до яких застосовуються положення загального права щодо земельної власності, узуфрукт нерухомого майна та права на змінні або фіксовані платежі як винагороду за розробка або право на розробку родовищ корисних копалин, джерел та інших природних ресурсів; морські та повітряні судна не вважаються нерухомим майном.

Це правило застосовується до будь-якого доходу, отриманого від прямого використання, продажу, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна.

Таким чином, іноземець сплачуватиме корпоративні податки та ПДВ з будь-якого доходу, отриманого від нерухомого майна в Україні. Податки сплачує представництво іноземця, якщо таке є, або українська компанія (як фіскальний агент), яка сплачується за відповідним договором іноземцю.

3.2. Морські та повітряні перевезення

Прибуток від оренди морських або повітряних суден у міжнародному сполученні на безвізовій основі та використання, технічного обслуговування або оренди контейнерів (включаючи трейлери та супутнє обладнання для транспортування контейнерів), що використовуються для транспортування товарів або товарів, традиційно звільняються відподаток на стягнення в Україні.

Цією перевагою широко користуються українські морські та авіакомпанії, які мають можливість брати в лізинг сучасні судна чи літаки в іноземців.

3.3. Інтереси

Відповідно до договорів з Німеччиною та Францією податок на проценти не повинен перевищувати:

• два відсотки валової суми відсотків, сплачених у зв’язку з наданням кредитів банком або фінансовою установою, продажем на умовах кредиту промислового, комерційного чи наукового обладнання або наданням послуг чи продажем товарів; або
• П’ять (для Німеччини) або десять (для Франції) відсотків від валової суми відсотків в інших випадках.
• Відповідно до договору з Китаєм податок на проценти не повинен перевищувати 10 відсотків валової суми відсотків. Договір з Бельгією передбачає, що податок не повинен перевищувати 15 відсотків від валової суми відсотків. Відсотки не оподатковуються, якщо:
• Виплачується уряду іншої договірної держави або за позиками, гарантованими іншою договірною державою або уповноваженим органом договірної держави;
• Виплачується за комерційними кредитами, пов’язаними з лізингом або постачанням товарів, продуктів чи послуг;
• Виплачується за кредитами, наданими банками, за винятком кредитів на пред’явника; або
• Виплачується за вкладами в банках, у тому числі державних, за винятком вкладів на пред’явника.

При визначенні податкових зобов’язань щодо процентів критичним питанням є те, чи є платіж процентами. Загалом можна констатувати, що визначення «інтересів» в українському законодавстві є чітким і немає суперечливих думок щодо його тлумачення.

Але закон передбачає певні особливості щодо визначення складу витрат, а саме частки українського платника податку, іноземна частка в якому дорівнює або перевищує 50% статутного фонду такого платника податку.

Загалом законом передбачено, що до валових витрат платника податку можуть включатися будь-які витрати, пов’язані з нарахуванням та сплатою процентів за кредитом. Якщо материнське підприємство, яке має 50 і більше відсотків акцій українського платника податку, надало платнику податку позику, за якою воно нарахувало відсотки, закон дозволяє платнику податків зменшити оподатковуваний дохід на суму, що не перевищує його власний дохід, отриманий протягом звітного періоду як проценти від вибуття власних активів та збільшені на суму, що дорівнює 50% оподатковуваного доходу. Таким чином, лише прибуткові платники податків можуть вираховувати нараховані відсотки з оподатковуваного доходу.

Закони стверджують, що нараховані відсотки, якщо вони не розглядалися як валові витрати за останні періоди, можуть бути вираховані з оподатковуваного доходу наступних періодів. Таким чином, закон дозволяє платникам податків, які торгують у збиток, згодом скористатися перевагами закону. Враховуючи вищезазначене обмеження закону, рішення приймається після ретельного вивчення договору про уникнення подвійного оподаткування. Наприклад, угода про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Францією допускає відсутність будь-яких обмежень щодо змісту витрат, якщо материнська компанія має не менше 20% акцій українського платника податків.

3.4. Дивіденди

Усі угоди про уникнення подвійного оподаткування передбачають нижчу ставку утримання дивідендів. Наприклад, за договорами України з Німеччиною, Францією чи Китаєм податок на дивіденди не повинен перевищувати:

• 5% валової суми дивідендів, якщо інвестор володіє принаймні 20 відсотками (для німецьких і французьких інвесторів) або 25 відсотками (для китайських інвесторів) капіталу компанії; або
• 10% валової суми дивідендів в інших випадках для німецьких і китайських інвесторів і 15% – для французьких інвесторів.

3.5. Роялті

Оподаткування роялті спеціально узгоджено в угодах про уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до договорів роялті, що виникають в одній договірній державі та сплачуються інвестору з іншої договірної держави, оподатковуються в іншій договірній державі, якщо інвестор є власником роялті. Якщо роялті оподатковуються в першій договірній державі, податок не повинен перевищувати п’яти відсотків (для німецьких інвесторів) або 10 відсотків (для китайських інвесторів) валової суми роялті.

3.6. Заробітна плата

Податкове законодавство України передбачає однаковий порядок нарахування та сплати податку на доходи як для громадян України, так і для іноземців, якщо останні проживають в Україні сумарно 183 дні на рік. Податок на прибуток розраховується за ставкою 15% і сплачується в Україні.

Винагороди директорів та інші подібні виплати, отримані іноземцем в Україні в якості члена ради директорів української компанії, оподатковуються в Україні.

Деякі двосторонні договори передбачають, що дохід, отриманий іноземним технічним фахівцем, оподатковується лише в країні його проживання, але не в Україні.

Пенсія та інші подібні винагороди, які виплачуються іноземцю за минулу роботу в Україні, оподатковуються в Україні за її ставками.

Дохід, отриманий іноземцем як виконавцем, таким як артист театру, кіно, радіо чи телебачення, або музикантом, або як спортсменом, будучи його особистою діяльністюзв’язки, що здійснюються в Україні, оподатковуються в Україні.

4. Репатріація прибутку

Україна зобов’язалася гарантувати безперешкодне та своєчасне перерахування грошових коштів, пов’язаних з інвестиціями. Засоби, пов’язані з інвестиціями, розглядаються відповідно до двосторонніх договорів щодо захисту іноземних інвестицій

a) грошові кошти для підтримки або збільшення інвестицій;

б) прибутки, проценти, дивіденди тощо;

c) роялті та інші ліцензовані платежі;

d) прибутки від ліквідації або продажу інвестиції;

д) заробітна плата фізичних осіб, які працюють за кордоном без порушення законодавства України про працю.

Ці ж гарантії повторюються в законі про режим іноземного інвестування, прийнятому в 1996 році. Тим не менш, Національний банк України затвердив дві постанови у 2005 році, які значно обмежують безперешкодне та своєчасне перерахування прибутків іноземців або повернення інвестицій. Українська компанія, яка перераховує прибуток іноземцю, повинна надати своєму банку пакет документів, які підтверджують реальність здійснених інвестицій (швидкі платежі або імпортна митна декларація) та факт реєстрації іноземної інвестиції в офіційних органах України.